Одразу до тексту

Selunaviro — часопис одного автора про жар, пару та хвилину гіркоти. Я нічого не продаю й нічого не вожу: сторінки відкриті без входу та без оплати.

Межі часопису
Selunaviro
Про гроші

Торгівлі тут немає

Відповідь на все, що стосується грошей, одна: їх тут немає. Нижче — чому саме так і що робити, якщо хтось переконує вас у протилежному.

Питання 01

Скільки коштує доступ до цих текстів?

Нічого. Платежів я не беру й технічно не можу взяти: тут немає ні кошика, ні платіжної форми, ні банківського підключення, ні рахунків. Жодна сторінка не ховається за оплатою, і платної частини не існує.

Відповідно немає ні передплати, ні пробного періоду, ні «доступу на рік». Відкривайте будь-яку сторінку з меню — вона розгорнеться повністю.

Питання 02

Чому часопис не продає нічого?

Бо продавати тут просто нічого. Усе, що я вмію, — слухати воду й описувати, що чую. Це текст, а текст у відкритому браузері коштує мені небагато й читачеві не повинен коштувати нічого.

Прянощами я теж не торгую й ніколи не збираюся: продавець, який одночасно пише, скільки чого класти, рано чи пізно починає писати на користь свого прилавка. Мені цього не треба.

Питання 03

Чи приймаєте ви внески або підтримку?

Ні. Скриньок для донатів, карток для переказів і сторінок підтримки в часописі немає. Якщо на якомусь сайті ви бачите такий збір від мого імені — це не я.

Реклами на сторінках теж немає, як немає партнерських посилань, промокодів і «рекомендованих крамниць». Ніхто не платить мені за те, щоб у таблиці стояла саме ця назва спеції.

Питання 04

На що тоді все це живе?

На домен і хостинг я витрачаю приблизно стільки, скільки на два пакети доброї кори за рік. Плачу з власної кишені, і це не обтяжливо: сайт звичайний, без бази даних, без відео й без тяжких застосунків.

Часу витрачається значно більше за гроші — але це моя справа й мій вибір, і компенсувати його я ні в кого не прошу.

Питання 05

Що робити, якщо від вашого імені просять грошей?

Не платити. Перешліть мені такий лист або адресу сторінки на lysty@selunaviro.com — я розберуся й, якщо потрібно, напишу про випадок прямо тут.

Прикмети підробки завжди ті самі: вимога внести оплату за «повну версію», посилання на незнайомий домен, обіцянка надіслати архів із таблицями. Нічого з цього в мене немає й бути не може.

Звірено 12 жовтня 2026 року